Для Вас, батьки!

• Наскільки важливе запам'ятовування для вивчення математики - PISA

Запам'ятовування може бути корисним для вирішення простих задач, проте воно малоефективне як єдина стратегія вивчення математики.

Про це свідчать результати міжнародного дослідження PISA, опубліковані на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Дослідники зазначають, що запам'ятовування може бути корисним або навіть необхідним у деяких ситуаціях:

• може надати учням достатньо конкретних фактів, над якими можна розміркувати;
• може зменшити тривожність через зведення математики до набору простих фактів, правил та процедур;
• може допомогти розвинути швидкість оперування цифрами на початку розвитку дитини, перш ніж дитину попросять розв'язати більш складні проблеми.

Водночас, аби мати академічні успіхи, 15-річним потрібно вивчати математику більш рефлексивно, амбіційно та креативно. Тобто таким способом, який передбачає:

• дослідження альтернативних способів пошуку рішень;
• установлення зв'язків;
• розуміння різних поглядів / перспектив і пошуку сенсу.

"Іншими словами, безперечно, ви можете використовувати свою пам'ять, просто використовуйте її стратегічно", - радять науковці.

Пам'ять - одна з найважливіших функцій людського мозку. Без неї неможливо усвідомлювати себе, набувати досвід, вчитися та розвиватися. Тому пам'ять є чи не найважливішим нашим інструментом, який необхідно розвивати та покращувати, і для цього є чимало методів та вправ, про які ми вам сьогодні розповімо.

Як розвивати пам'ять дитини

Найголовніше - пам'ять потрібно постійно тренувати і стати тренером мозку своєї дитини або, можливо, свого власного. Розвивати і зміцнювати пам'ять дитини можна в будь-який момент часу, необов'язково це проводити у вигляді спеціального заняття. Обов'язковими умовами є наявність бажання у дитини і складова гри у тренуванні.

Хорошим методом тренування пам'яті є використання різноманітних мнемотехнік, які, до того ж, допомагають краще запам'ятовувати інформацію.

Ця техніка підходить для запам'ятовування низки слів, що допомагає при вивченні іноземної мови. Потрібно уявити кожне слово у вигляді образу, і потім подумки приєднати його до наступного слова. Важлива деталь - образи повинні бути рівними за величиною

Дуже добре допомагає запам'ятовувати номери телефонів та іншу цифрову інформацію. Кожну цифру потрібно уявити у вигляді фігурки або якогось образу. Потім з образів скласти ланцюжок, яки запам'ятовується так само, як і ланцюжок слів.

Для розвитку пам'яті необхідна комплексна робота, крім постійних тренувань пам'яті:забезпечте дитині повноцінне харчування. Вона повинна отримувати в достатній кількості вітаміни, особливо вітаміни групи В, жирні омега кислоти і магній. Дізнайтеся, які продукти корисні для мозку; 
забезпечте правильний режим дня. Дитина повинна мати достатню кількість годин для сну. Сон необхідний для відновлення і зняття нервової напруги, яка може викликати труднощі з запам'ятовуванням або відтворенням інформації; запишіть дитину в спортивну секцію.
 Спортивні навантаження допомагають роботі мозку; більше гуляйте. Забезпечте дитині можливість отримання достатньої кількості кисню;опануйте з дитиною дихальну гімнастику. Це допоможе йому навчитися контролювати своє тіло, зніме зайву напругу і збільшить насичення мозку киснем.
Грайтеся з дитиною в розвиваючі ігри. Гра в картки - знайди пару. Ця гра проста і добре відома, але від цього не стає менш ефективною. Переверніть малюнком вниз кілька пар однакових карток, і потім, перевертаючи попарно, знаходите однакові. Якщо перевернуті непарні картки, то вони знову перевертаються картинкою до столу. Якщо відкрита вірна пара, то вона або забирається або залишається лежати відкритою на столі.  
Намалюй з пам'яті.Спершу ви показуєте дитині картинку на кілька секунд. Після цього дитина повинна намалювати зображення з пам'яті. Картинка необов'язково повинна бути повноцінним зображенням, це може бути набір геометричних фігур так чи інакше накладених одна на одну, тобто будь-яке зображення, яке може повторити дитина. 
Гра в слова. Чудова гра для вивчення іноземної мови або для простого запам'ятовування слів. В залежності від потреби обираєте картки зі словами або зображеннями предметів чи істот, які підписані зі звороту. Дитина читає слово і називає переклад, або ж бачить зображення і називає слово. Можна поєднати і на картках зобразити і слово, і зображення - це допоможе краще запам'ятати. Гру можна зробити самостійно вдома, для цього потрібен лише принтер і набір паперу. Радимо використати фотопапір з можливістю повторного наклеювання або магнітний фотопапір, який можна закріпити на холодильнику. Експериментуйте! Створюйте ігри самостійно завдяки домашньому принтеру та набору фотопаперу. Шукайте ідеї в інтернеті або придумуйте самі, допомагайте дитині готувати домашнє завдання креативно та корисно. Це можна зробити за допомогою майндмепу, така собі карта пам'яті, яка допоможе дитині краще запам'ятати інформацію та вибудувати зв'язки. Для цього потрібен великий шматок паперу або стіна, в деяких випадках підійдуть навіть дверцята холодильника.

Не бійтеся проявляти максимальну креативність! 

11 фраз, які не можна говорити дитині

Дитяча психіка настільки вразлива, що кожне слово може на неї вплинути. І не завжди так, як би нам того хотілося. Ми зібрали поширені фрази, які не слід говорити дитині, аби не боротися потім з фатальними наслідками.

«Якщо будеш погано поводитися, я тебе віддам...»

...Бабі Язі, Бабаю, поліції, циганам і т.д. На що тільки не йдуть батьки, щоб впоратися з примхливою дитиною, навіть вдаються до погроз. І якщо хтось із дітей над цим може посміятися, то для більшості все-таки це працює. А потім може спостерігатися поглиблення страху: темряви, пустої кімнати, простору під ліжком. Боязливі і тривожні діти можуть отримати справжню фобію. Якщо ви переживаєте за емоційне здоров'я дитини, краще знайдіть інший підхід: малюк має рости з почуттям спокою і захищеності.

«Я тебе не люблю»

Звичайно, жоден батько чи мати не скаже подібні слова при здоровому глузді. Що б не зробила дитина, не говоріть їй цього, якщо не хочете надати сильної психологічної травми. Дитина може сприймати ці слова буквально. Навіть якщо батьки вчасно схаменулися і сказали, що просто пожартували, ці страшні слова назавжди залишаться в пам'яті дитини і періодично будуть про себе нагадувати. Тому рекомендуємо ретельно добирати слова.

«Ти не вийдеш з-за столу, поки не доїси!».

Це перша фраза - спогад з дитинства, яку називають учасники «Зважених та щасливих», коли приходять на проект худнути. Ці слова чули практично всі, але ваша дитина - не повинна. Десь на підсвідомому рівні родичі ще пам'ятають, що таке голод, тому часто і загодовують дітей, а ті у підлітковому і зрілому віці часто страждають від зайвої ваги та проблем зі здоров'ям, які є наслідком ожиріння. Не варто заставляти дитину їсти, коли вона не хоче. Внаслідок цього у неї не буде сил на навчання і спорт, оскільки всі ресурси організму спрямовані на те, щоб переварити їжу.

«Роби через «не можу»

Ще одна поширена фраза, яка може завдати дітям реальну фізичну шкоду. Особливо це стосується занять спортом. Чуючи ці слова, багато хто силує організм в моменти, коли цього робити не треба. Спеціалісти рекомендують навчити дитину чути сигнали свого тіла, розрізняти дискомфорт і біль. Вони не повинні нічого робити через силу.

ПРИТЧА ПРО БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Одного разу до мудреця прийшов чоловік.

- Допоможи, будь ласка! Мені так погано! Моя дочка зовсім не розуміє мене - вона не чує моїх слів, вона не розмовляє зі мною. Навіщо їй тоді голова, вуха, язик? Вона жорстока - навіщо тоді їй серце?

Мудрець сказав:

- Коли повернешся додому - намалюй портрет своєї доньки, якою ти її бачиш, й віддай мовчки їй.

Наступного дня розгніваний чоловік знов прийшов до мудреця й закричав:

- Навіщо ти примусив мене вчинити таку дурницю? Було погано, а стало ще гірше! Донька повернула мені малюнок, сповнена гнівом.

- А що вона сказала тобі? - запитав мудрець.

- Вона вигукнула: «Навіщо ти мені це приніс? Хіба тобі недостатньо дзеркала?!»

Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого на­роду, своєї Батьківщини. 

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної за­гальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людсь­ку гідність дитини.

Найважливішим серед батьківських прав та обов'язків є пра­во батьків на виховання дитини. Водночас здійснення цього права є і обов'язком батьків. Виховання - це тривалий процес впливу на дитину. Він передбачає як здійснення батьками ціле­спрямованих дій, спрямованих на досягнення певного резуль­тату, так і несвідомий вплив на дитину, який відбувається постійно у процесі їх спілкування.

Зміст права на виховання у законі не визначено. Адже зако­нодавство не може детально регулювати процес виховання. У коментованій статті визначається загальне коло обов'язків батьків щодо дитини. Вони мають піклуватися про здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, забезпечува­ти здобуття нею освіти тощо. Питання ж про те, як треба вико­нувати ці обов'язки, які форми і методи виховання застосову­вати, мають вирішувати самі батьки.

Виховання - це процес, який передбачає не тільки здійснення батьками певних дій, а й певну реакцію на них з бо­ку дитини. Отже, можна сказати, що обов'язку батьків, пов'яза­ному з вихованням дитини, відповідає її право одержувати від них належне виховання.

Стаття, що коментується, встановлює основні обов'язки батьків по вихованню дитини і має переважно декларативний характер. Так, її ч. 1 визначає загальні напрями виховання ди­тини у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Однак у ній не зазначено, які методи треба застосовувати при вихо­ванні дитини. А це має велике значення, особливо за сучасних умов.

Частина 2 коментованої статті перейшла у цей Кодекс із КпШС. Вона визначає загальні напрями виховання дитини че­рез призму таких обов'язків її батьків, як турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Турбота про здоров'я дитини покладається не тільки на батьків, а й на державу, яка повинна бути заінтересована у фізично загартованому потомстві. Безумовно, першочергову роль у збереженні здоров'я дитини відіграє виконання батьками їх обов'язку піклуватися про це. Але й держава має створювати усі умови для забезпечення охорони здоров'я своїх громадян.

Обов'язку батьків піклуватися про духовний розвиток дити­ни відповідає їх право на вибір за згодою дитини релігії, яку во­на бажає сповідувати. У разі недосягнення згоди з цього питан­ня і виникнення спору батьки можуть звернутися до органу опіки та піклування. Однак він не може обрати релігію для ди­тини. Проте цей орган може запропонувати батькам, які сповідують різні релігії, надати дитині якнайбільше інформації про них, а після досягнення нею такого віку, коли вона стане здатною сформувати власну думку з цього питання, надати їй можливість самостійно визначити свою релігійну прина­лежність. Так само діє цей орган й у тому разі, коли один із батьків наполягає на атеїстичному вихованні дитини.

Важливим обов'язком батьків є також забезпечення здобут­тя дитиною повної загальної середньої освіти. Це їх обов'язок як перед суспільством (у цьому дістає вияв його публічно-пра­вовий характер), так і перед дитиною. Батьки зобов'язані ство­рити дитині умови для здобуття освіти, вони не мають права перешкоджати відвідуванню нею освітнього закладу. Цей обов'язок батьки повинні здійснювати відповідно до Закону України "Про освіту".

У житті можливі ситуації, коли з певних причин батьки пе­редають своїх дітей на виховання іншим особам (бабі, діду, іншим родичам тощо). Однак це не є підставою для позбавлен­ня їх батьківських обов'язків. Вони у будь-якому разі зо­бов'язані піклуватися про своїх дітей і виконувати ці обов'язки.

Останнім часом частішають випадки експлуатації дітей батьками. У неблагополучних сім'ях має місце примушування батьками своїх дітей до жебрацтва, здирства тощо. Частина 6 статті, що коментується, вперше на законодавчому рівні вста­новлює заборону будь-яких видів експлуатації батьками своїх дітей.

Частина 7 коментованої статті закріплює заборону застосу­вання батьками до своїх дітей фізичних покарань, а також інших видів покарань, які принижують людську гідність дити­ни. Це формулювання з погляду юридичної техніки уявляється не досить точним. Річ у тім, що покарання за своєю природою, незалежно від його виду, принижує гідність людини. Тому важ­ко уявити, якими способами можна карати дитину, не прини­жуючи її гідність. Оскільки покарання є частиною виховного процесу, не можна повністю обмежувати можливості батьків карати свою дитину. Уявляється, що треба вести мову про не­припустимість застосування насильства у сім'ї, що відповідати­ме чинному законодавству, а не про заборону застосування до дитини покарань.

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧНІВ, ПЕДАГОГІВ, БАТЬКІВ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

1. Вступ до школи/гімназії/ліцею

Його варто почати здійснювати у рамках процедури, що поєднає:

• незалежність заявника від суб'єктивних упередженостей керівництва закладу;
• рейтингове місце заявника за оцінками випускного ДПА/ЗНО за попередній рівень освіти;
• право учня/батьків на вільний вибір закладу, де вступ здійснюється на конкурсних засадах;
• право закладу, де передбачено вступ на конкурсних засадах, бути вільними від першочергового обов'язку обслуговувати учнів/батьків за місцем проживання.

2. Підсумки освітньої діяльності

Бачиться актуальним те, щоб процедура залучення здобувачів освіти до визначення результатів навчання була на засадах добровільної участі у поєднаному ДПА/ЗНО після третього (старшого) циклу загальної середньої освіти, а формат документа про освіту для учасників ДПА/ЗНО відрізнявся від формату для не учасників ДПА/ЗНО (на підставі річних оцінок).
При цьому є важливим, щоб усі здобувачі загальної середньої освіти, окрім стандартного загального переліку прав, визначених рамковим законом «Про освіту» мали ще й додаткові, специфічні для загальної середньої освіти права на:

• індивідуальну освітню траєкторію за роками навчання (закінчувати певний цикл або раніше, або пізніше прийнятого стандарту, а також на коротший за бажання термін навчання на профільному рівні);
• безкоштовне навчання від 1-го до 12-го року здобуття загальної середньої освіти;
• безкоштовні підручники та посібники, у тому числі й в електронному форматі;
• безоплатні позаурочні навчальні консультації у стінах закладу;
• безоплатні факультативні та гурткові заняття у стінах закладу (мінімум один факультатив/гурток на учня, за умови наявності групи у кількості не менше 10-ти осіб);
• участь у прийнятті рішень під час загальних для закладу конференцій, що стосуються умов навчальної та позанавчальної діяльності учнів;
• додаткові умови здобуття освіти у випадку належності до категорії осіб з особливими освітніми потребами;
• додатковий соціальний захист у випадку належності до категорії соціально вразливих осіб, що визначається іншими законами;
• невтручання у хід освітньої діяльності політичних партій та релігійних організацій;
• невтручання в особисте життя учня з боку вчителів/адміністрації закладу;
• невтручання до вибору учня щодо його вільного від занять часу;
• неприпустимість словесних образ, лайки та підвищеного тону спілкування з боку інших учнів та педагогів на свою адресу;
• рівні щодо всіх вимоги у ході здійснення процесу здобуття освіти;
• дотримання педагогами щодо учня принципу презумпції невинуватості;
• вільний вибір щодо участі у позаурочних заходах класу/закладу;
• участь в соціальних опитуваннях та оцінюванні рівня роботи своїх вчителів та адміністрації;
• забезпечення харчування у стінах закладу;
• недоторканність часу учнів, перерви між уроками/парами, для продовження уроку вчителем;
• відсторонення від ходу уроку учнів, які умисно заважають здійсненню навчального процесу;
• вихідні та канікулярні дні згідно з календарним розкладу занять;
• неприпустимість перевищення норми часу на виконання домашніх завдань;
• неприпустимість підміни вчителем навчального часу на розповіді чи повчання, що не стосуються змісту роботи за навчальним планом;
• дотримання закладом норм санітарного та температурного режиму діяльності;
• наперед відомі умови закінчення циклу навчання за рівними для всіх здобувачів вимогами;
• рівні для всіх здобувачів освіти умови вступу до вибраного закладу;
• апеляцію щодо оцінок поточних атестаційних робіт.

3. Діяльність педагогів

Паралельно з учнями/ліцеїстами всі педагогічні працівники, окрім наявних загальних прав, повинні мати наступні додаткові права як специфічні для сегмента загальної середньої освіти:

• вільний вибір форм, методів та засобів здійснення навчально-виховного процесу;
• забезпечення умов здійснення педагогічної діяльності аналогічних для здобувачів освіти, з якими педагог працює;
• вільний вибір форм та місця проходження професійної перепідготовки;
• вільний вибір програми навчання учнів з урахуванням особливостей учня/класу/закладу, але у відповідності до державних освітніх стандартів;
• участь у прийнятті колегіальних рішень прямої дії, що стосуються здійснення професійної діяльності;
• участь у діяльності релігійних, політичних і громадських організаціях, не заборонених законодавством України, поза своїм робочим часом;
• рівний з усіма іншими педагогічними працівниками доступ до процедури присвоєння/підтвердження вищої категорії, проходження сертифікації;
• безумовне дотримання адміністрацією закладу нормативів наповнення класів та груп на факультативах, гуртках;
• здійснення позабюджетних освітніх послуг населенню за угодами закладу;
• застосування дисциплінарних заходів до порушників дисципліни навчально-виховного процесу, у тому числі до відокремлення від ходу заняття учня, який ігнорує вказівки вчителя ;
• запрошення батьків до закладу для цільових співбесід;
• участь у батьківських зборах, засіданнях батьківського комітету тих класів, де він працює;
• вільний вибір участі/неучасті у запропонованих адміністрацією закладу чи органів управління освітою заходах, які не входять до його прямих посадових обов'язків;
• не підзвітність до будь-чого, що не передбачено нормами освітнього законодавства;
• рівний з усіма іншими педагогічними працівниками доступ до конкурсного відбору на всі вакантні педагогічні посади.

4. Діяльність здобувачів освіти (учнів)

Зрозуміло, що спочатку попри будь-що, а мають бути зафіксованими формальні обов'язки тих, хто навчається у державній системі освіти. При цьому є нагальна потреба у доповненні переліку стандартних загальних обов'язків із закону «Про освіту» наступними специфічними для загальної середньої освіти позиціями:

• виконувати положення Статуту закладу;
• не користуватись у ході навчання без дозволу педагога мобільними ІТ-пристроями;
• не використовувати будь-які недозволені педагогом матеріали під час оцінювальних атестацій;
• не проводити у закладах будь-яку позанавчальну діяльність, не узгоджену з адміністрацією, вчителем, вихователем/тьютором;
• вчасно та об'єктивно інформувати батьків про зміст доручень, отриманих від педагогів;
• не палити (у тому числі електронні сигарети), не вживати спиртні напої та наркотичні речовини у закладі та визначеній в уставі закладу прилеглій території;
• не псувати обладнання, приміщення та будівлю закладу;
• не поширювати серед учнів закладу заборонені небезпечні речовини, тютюнові вироби, спиртні напої та наркотичні речовини;
• виконувати призначені санкції за порушення норм академічної доброчесності.

5. Батьківське партнерство

Батькам (законним представникам) здобувачів загальної середньої освіти, окрім переліку прав, визначених у рамковому законі «Про освіту» варто надати ще й такі специфічні для загальної середньої освіти, права:

• долучатись до здійснення навчально-виховної роботи у закладі за бажання та згоди адміністрації/педагога;
• брати участь у прийнятті рішень щодо розвитку закладу, зміни його статусу, визначенні змісту діяльності, використанні бюджетних та позабюджетних коштів за обопільного узгодження з власником/засновником чи адміністрацією закладу;
• надавати матеріальну допомогу закладу та ініціювати укладання угод про спільну діяльність;
• створення батьківських організацій із супроводу навчання своїх дітей у кожному закладі системи загальної середньої освіти;
• регулярне інформування про стан навчальних справ кожної дитини закладу у визначений Статутом закладу спосіб;
• визначену Статутом закладу періодичність подання інформації про використання коштів;
• оформлення передачі батьківських коштів закладу за угодою про їх цільове використання у відповідності до форми, зафіксованої у Статуті закладу.

Щодо запобігання спробам зловживання правами

1. Учні

З метою підсилення загальних вимог принципу академічної доброчесності варто нормативно впровадити також наступні додаткові, що є специфічними для загальної середньої освіти, засоби впливу щодо учнів:

• вилучення ІТ-пристроїв з поверненням їх батькам учнів-порушників;
• анулювання атестаційної роботи за спробу списування;
• відшкодування батьками/законними представниками особи учня-порушника завданої матеріальної шкоди;
• складання протоколу про адміністративне порушення спільно з працівниками поліції за викликом адміністрації закладу;
• відсторонення (тимчасове) від занять у залежності до класифікатора порушень і санкцій, прописаних у Статуті закладу;
• обговорення проблемної поведінки учня-порушника на засіданнях громадських рад закладу на предмет відрахування з даного закладу;
• відрахування з закладу у разі повторного порушення.

3. Санкції за порушення обов'язків

     До батьків (законних представників) здобувачів освіти

Покласти на батьків наступні специфічні для загальної середньої освіти, засоби впливу:

• складання протоколу про адміністративні порушення з приводу неналежного виконання батьківських обов'язків;
• запити від громадських рад до батьків, які ухиляються від виконання батьківських обов'язків чи ігнорують підписані угоди з закладом на адресу органів місцевого самоврядування.

ПРО ПІДЛІТКОВИЙ ВІК

Всі ми напевно чули, що підлітковий вік - один з найскладніших етапів життя людини. Як правило, говорячи про це, ми маємо на увазі психологічні складнощі дорослішання. Але не слід забувати про те, що пубертатний період нелегко проходить і для організму дитини. Перехід від дитинства до юності супроводжується гормональним вибухом і прискореними темпами росту і розвитку.

Перехідний вік, а точніше, час прискореного фізичного розвитку у хлопчиків і дівчаток майже однаковий, починається з 11-12 років і триває до 17-18 років. До 12 років в організмі підлітків починається ендокринний сплеск. Відбувається вироблення статевих гормонів, підвищується рівень тироксину, виробленого щитовидною залозою, а так само інсуліну, що виробляється підшлунковою залозою. У підлітків збільшуються всі частини тіла, причому, темпи їх зростання не однакові.

Чому підлітки такі вибухові та емоційні?

Активне зростання і скачки рівня гормонів в крові іноді роблять з підлітків абсолютно некерованих грубіянів. Насправді вплинути на свою поведінку вони можуть лише частково, тому дорослі повинні зайняти вичікувальну тактику і не намагатися переламати сина чи дочку. В іншому випадку дуже легко довести дитину до біполярного розладу або депресії.

Що робити з вуграми?

Одна з найпоширеніших підліткових проблем зі здоров'ям - це вугрі, причому не тільки на обличчі, а й на спині і животі. Вугрі доставляють не тільки фізичний (запалюються і елементарно болять), але і моральний дискомфорт. Саме тому більшість підлітків та їх батьків запитують, як від них позбавитися. На жаль, це непросто: необхідно докласти комплексні зусилля - скорегувати харчування, відправитися на чистку обличчя і косметологічні процедури, використовувати правильні засоби по догляду за шкірою. Молодим дівчатам при вираженій вугрової висипки нерідко призначають оральні контрацептиви. Після нормалізації гормонального фону стан шкіри помітно поліпшується.

Чому у підлітків часто болить серце?

Це обумовлено тим, що в період статевого дозрівання маса серця збільшується в два рази, а обсяг - в 2,4. Це створює підвищене навантаження і може призводити до дискомфорту і навіть больовим відчуттям, особливо під час занять спортом. Однак це не означає, що потрібно відмовитися від фізичної активності - головне, обговорити з доктором допустиме навантаження.

Чому вони втрачають свідомість?

Причиною непритомності підлітків найчастіше є судинні кризи. У цей час дитина може різко збліднути, покритися потом і навіть знепритомніти. Деякі підлітки скаржаться на неприємні відчуття в животі або в області серця, нудоту і запаморочення. Це обумовлено нестійкою регуляцією механізмів ендокринної та нервової систем. З віком судинні реакції нормалізуються, а поки потрібно допомагати дитині пережити цю ситуацію, зробивши все для його душевного комфорту.

Зараз, напевно, неможливо знайти повністю здорового підлітка: кого не візьми, у нього будуть проблеми або з психічним, або з фізичним здоров'ям. Нехай навіть незначні - але будуть. Але в силах батьків звести ці проблеми до мінімуму. Багато проблем з психічним здоров'ям можна запобігти, як і формування шкідливих звичок, якщо надавати підлітку достатньо уваги - незважаючи на його демонстративну тягу до самостійності, він потребує ненав'язливої підтримки батьків.

ТРИ ОСНОВНІ СКЛАДНОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Складності підліткового віку є серйозною педагогічною проблемою. Їх перша об'єктивна основа - у значній різниці між вимогами суспільства до дітей і дорослих, різниці в їх обов'язках і правах. Відомо, що "доросле" життя складніше, ніж життя дітей, і далеко не всі дорослі люди можуть підтримувати гармонійні відносини з оточуючими. Підліткам же доводиться у відносно короткий період опанувати цю сферу у всій її складності.

Ускладнення соціального буття підлітків проходить у період швидкої фізіологічної перебудови організму. Зміни активності ендокринної системи призводять до виражених коливань вегетативних функцій (пітливість, почервоніння, блідість, похудіння, ожиріння і т. д.).Підлітки стають емоційно нестійкими, вразливими. При несприятливих обставинах такого роду реакції легко фіксують і навіть набувають патологічної форми.

Таким чином, другою об'єктивною основою складності підліткового віку є виключно швидкий темп змін, які відбуваються в цей період: у фізичному і психічному стані підлітка, у характері реакції на зовнішні подразнення і т. п. Можна сказати, що підлітки і дорослі живуть у різному масштабі часу, а звідси виникають відмінності в оцінках одних і тих самих подій, явищ. Дійсно, з підлітком починають відбуватися зміни, зміст, а головне, необхідність яких для нього не завжди зрозумілі. Підлітки стають дуже чутливими до зауважень щодо їх зовнішності. Слід підкреслити значення великих відмінностей в індивідуальних темпах розвитку підлітків: відмінності в ступені зрілості між учнями одного класу можуть досягати 3-4 років.

Третьою об'єктивною основою складності підліткового віку є накопичення до цього віку дефектів виховання, які раніше виразно не проявлялися внаслідок недостатньої самостійності дитини і відносно неширокої сфери її діяльності та спілкування. Адже багато з того, що робить дитина, вона робить за бажанням дорослих; система внутрішніх побажань формується в ній поступово. Підліток ж все в більшій мірі повинен діяти, виходячи із своїх внутрішніх побажань, а діяльність його оцінюється навколишніми суворіше, ніж діяльність дитини.Цей період - час фізіологічної кризи. Звідси нетерпимість, упертість, непослух. Щось сталося! Не можна залишати дітей самих, хоча й вони хочуть бути незалежними, відкидають авторитети, не вірять досвіду інших, а лише своєму власному. Виникають складні стосунки з батьками, кажуть, що їм нічого не потрібно, а насправді потребують багато.

Вони не стали ще дорослими, але вже й не діти. До них треба мати велике терпіння, ставитися з делікатністю, бути розважливим, треба заспокоювати їх, не принижувати!

Юнак у цей час іде в життя, хоче бути самостійним, йому властива раптова зміна поведінки - втікає від молодших і старших і залишається з тим, хто його розуміє. Він часто помиляється і нічого не може пояснити. А дівчинка хоче, щоб на неї звернули увагу. Діти у цей період відчувають себе приниженими, зайвими. Треба мати велике і любляче серце, щоб допомогти їм знайти рівновагу, бо в той час вони різні: одні - сумні, замкнені, перестають вчитися, а інші - навпаки, всюди перші. Такі діти не знають, що з ними діється, тому не можна калічити душу такої дитини, не можна її карати, бо покарання ще більше шкодить. Треба увійти в довір'я і стати їй приятелем.

Дівчинка дуже хоче бути гарною, привабливою, і коли на неї не звертають уваги, це трагедія, а хлопчик, коли його ігнорувати, стає агресивним або дуже замкненим. Дівчатка швидше проходять цей період і стають ніби на 2 роки старшими від хлопчиків.

Для дітей цього віку важливі ідеали, приятелі, авторитети, але нема витривалості. Тому їм потрібно пропонувати нові речі. А їхню працю треба визнати, похвалити. Важливо знати динаміку життя, щоб поміж тієї бурі організму вміти врівноважити сили, енергію, щоб допровадити їх до зрілості... Їм весь час потрібно ставити запитання до тем, вчити аналізувати, а до висновку вони мають доходити самі. Доцільно у цей час займатися спортом, щоб вихлюпнути енергію, засвоїти нові правила гри.

ПІДЛІТОК - ШКОЛЯР: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

6 причин, чому життя підлітка стресовіше за ваше

 ПОРАДИ
 БАТЬКАМ  ПІДЛІТКІВ

1. У підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки, особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат, вчителів, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на ваших відносинах з сином або дочкою. Він може бути для вас як приємним, так і неприємним. Так що, якщо не хочете вдарити в бруд обличчям, починайте готуватися до цієї оцінки, як можна раніше.

2. Головне у ваших взаєминах з дитиною - взаєморозуміння. Щоб встановити його, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід як іти на поводу миттєвих бажань дитини, так і завжди опиратися їм. Але якщо ви не можете або не вважаєте потрібним виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити, чому. І взагалі, розмовляйте більше зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, іграшкові або навчальні, знайте їх інтереси і турботи, друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на вашу пораду і допомогу і не боятися глузування або зневаги.
Підтримуйте впевненість дітей в собі, в своїх силах, в тому, що навіть при певних недоліках (які є у кожного) у них є свої незаперечні переваги. Стратегія батьків - сформувати у дитини позицію впевненості: «все залежить від мене, в мені причина невдач або успіхів. Я можу домогтися багато чого і все змінити, якщо зміню себе».
У виховному процесі неприпустима конфронтація, боротьба вихователя з вихованцем, протиставлення сил і позицій. Тільки співпраця, терпіння і зацікавлена участь вихователя в долі вихованця дають позитивні результати.
3. Дивуйте - запам'ятається! Той, хто робить несподіване і сильне враження, стає цікавим і авторитетним. Що приваблює дитину в дорослому? Сила - але не насильство. Знання - згадайте, наприклад, одвічні «чому?» у малят. На яку їх частку ви зуміли зрозуміло і повно відповісти? Розум - саме в підлітковому віці з'являється можливість його оцінити. Уміння - тато вміє кататися на лижах, лагодити телевізор, водити машину... А мама малює, готує смачні пиріжки, розповідає казки... Зовнішній вигляд - його більшою мірою цінують дівчатка. Життя батьків, їх звички, погляди мають набагато більший вплив на дитину, ніж довгі повчальні бесіди. Важливе значення для підлітків мають і ваші доходи. Якщо ви в цій області конкурентоздатні, заздалегідь подумайте, що ви можете покласти на іншу чашу ваг, коли ваша дитина підросла поставить вас перед цією проблемою.
4. Ви хочете, щоб ваша дитина була міцною і здоровою? Тоді навчіться самі і навчіть його основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я. Це зовсім не означає, що ви повинні освоїти арсенал лікаря і призначення різних ліків. Ліки - це лише «швидка допомога» в тих випадках, коли організм не справляється сам. Ще Тіссо стверджував: «Рух може за своєю дією замінити всі ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити дію руху». Головне - навчити організм справлятися з навантаженнями, насамперед фізичними, тому що воно тренує не тільки м'язи, але і всі життєво важливі системи. Це праця чимала і регулярна, але і вона дає людині «почуття м'язової радості», як назвав це відчуття майже сто років тому великий лікар і педагог П.Ф. Лесгафт. Звичайно, фізичні і будь-які інші навантаження повинні відповідати віковим можливостям дитини.
До речі, тільки фізичні вправи, у тому числі і на уроках фізкультури, можуть пом'якшити шкоду від багатогодинного сидіння за партою. Так що не поспішайте звільняти дитини від фізкультури. Це не принесе йому навіть тимчасового полегшення у напруженому шкільному житті. Навіть якщо у нього є хронічне захворювання (і тим більше!), йому необхідно займатися фізкультурою, тільки за спеціальною програмою.
І абсолютно необхідно, щоб дитина розуміла: щастя без здоров'я не буває.
5. Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих в середньому присвячують дітям не більше 1,5 години в тиждень! І як сюди втиснути розмови по душах, походи в театр і на природу, читання книг і інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда більшості батьків, які змушені проводити на роботі весь день, щоб наповнити бюджет сім'ї. Але діти не повинні бути надані самі собі. Добре, якщо є бабусі і дідусі, здатні взяти на себе частину проблем виховання. А якщо їх немає? Обов'язково подумайте, чим буде займатися ваша дитина в години, вільні від навчання і приготування уроків. Спортивні секції (не забудьте самі поспілкуватися з тренером) не просто займуть час, а допоможуть зміцнити здоров'я і розвинуть рухові навички та вміння. У будинку дитячої творчості можна навчитися шити, будувати літаки, писати вірші. Нехай у дитини буде свобода вибору заняття, але він повинен твердо знати: часу на неробство й нудьгу у нього немає.
6. Бережіть здоров'я дитини і своє, навчитеся разом з ним займатися спортом, виїжджати на відпочинок, ходити в походи. Який захват відчуває дитина від звичайної сосиски, засмаженої на багатті, від шматочки чорного хліба, який знайшовся в пакеті після повернення з лісу, де ви разом збирали гриби. А день, проведений у гаражі разом з батьком за ремонтом автомобіля, здасться хлопчиськові святом більш важливим, ніж катання в парку на самому «крутому» атракціоні. Тільки не пропустіть момент, поки це дитині цікаво.
Те ж саме стосується і звички до домашніх справ. Маленькому цікаво самому мити посуд, чистити картоплю, пекти з мамою пиріг. І це теж можливість розмовляти, розповідати, слухати. Пропустили цей момент - «вберегли дитину, щоб не бруднив руки, всі - помічника позбулися назавжди.
7. Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Ухильна або спотворена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в той же час не треба давати дітям ту інформацію, яку вони не запитують, з якої поки не можуть впоратися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант - дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися не тільки в області своєї спеціальності, але і в області політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських чеснот і цінностей.
8. Не оберігайте підлітків надмірно від сімейних проблем, як психологічних (навіть якщо сталося нещастя, чия-то хвороба або відхід з життя, - це загартовує душу і робить її більш чутливою), так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Підліткові необхідні позитивні і негативні емоції. Для успішного розвитку дитини корисно зрідка відмовляти йому в чому-небудь, обмежувати його бажання, тим самим готуючи до подолання подібних ситуацій в майбутньому. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає підліткові сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає насамперед у тому, щоб допомогти дитині стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності, а не тікати від неї. Відгороджуючи дитини від реального світу, нехай навіть з найкращими намірами, батьки позбавляють його можливості придбати життєвий досвід, знайти свій шлях.
Ніколи не брешіть дитині, навіть якщо це продиктовано кращими переконаннями і турботою про його спокій і благополуччя. Діти якимось невідомим чином відчувають брехня в будь-якій формі. А того, хто обдурив раз-інший, довіри чекати вже не доводиться.
9. Якщо ви вже встигли наробити помилок у вихованні, вам буде важче, ніж на початку шляху. Але якщо у свого вихованця ви виявите хоч крапельку хорошого і будете потім спиратися на це гарне в процесі виховання, то отримаєте ключ до його душі і досягнете хороших результатів.
Такі прості і місткі поради вихователям можна зустріти в старовинних педагогічних посібниках. Мудрі педагоги наполегливо шукають навіть в погано вихованій людині ті позитивні якості, спираючись на які можна домогтися стійких успіхів у формуванні всіх інших.
10. Якщо ви зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина або дочки в будь-яких важливих для них питаннях, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім і дитині. І постарайтеся не повторювати цю помилку знову. Довіру легко втратити, а відновлювати її довго і важко.

Прагнення до самостійності, небажання проводити разом увесь вільний час, зростаючий авторитет однолітків, бунт проти всього... Вам це знайомо? Дитина, яка раніше ловила кожне ваше слово, тепер не цінує порад? І закриває вуха, не бажаючи розмовляти? Лише 19 хвилин на день батьки витрачають на спілкування зі своїми дітьми-підлітками! Що сталося та як налагодити стосунки? Насамперед змінюватися доведеться вам, батькам. Читайте в матеріалі дієві поради, що допоможуть покращити стосунки з дітьми. 

Не читайте лекції

Якщо ви перші 60 секунд розмови витратили на читання нотацій «А ось я у твоєму віці», то можете не продовжувати далі. Увага дитини відключиться через одну хвилину.

Не звинувачуйте

Не починайте розмову з обвинувачення. Замість «Ти знову не зробив уроки!» скажіть «Мене засмучує, що ти відсуваєш навчання на останнє місце».

Говоріть між іншим

Важко очікувати відвертості від 15-річної дочки, коли ви не спускаєте з неї погляду. Краще попросіть її допомогти приготувати вечерю і розмовляйте, нарізаючи овочі. Говоріть, ніби відсторонено, як під час прогулянки або коли ведете машину. Нікому не подобається, коли у нього намагаються щось випитати, а саме так сприймає підліток питання «в лоб». Фраза «Сядь, я хочу з тобою поговорити» одразу викликає настороженість.

Освоюйте нові технології

Ні для кого не секрет, що написати часто простіше, ніж сказати. Спробуйте надіслати пару жартівливих повідомлень у чат, а потім запитайте, як справи у школі. Побачите, що розповідь буде більш розгорнутою, ніж при вербальному спілкуванні.

Поділяйте інтереси

Їхні книги, музика, стиль одягу, види спорту. Все це може здатися вам незвичним і дивним. Однак якщо ви хоча б спробуєте побільше дізнатися про захоплення дитини і покажете свою обізнаність, то заслужите повагу.

Не бійтеся перехвалити

Часто батьки вважають, що похвала потрібна тільки за відмінні оцінки. Однак підлітки потребують схвалення у всіх своїх справах. Син грає в комп'ютерні ігри в мережі або займається історичною реконструкцією? Цікавтеся успіхами та хваліть. Звичайно, бажано спочатку освоїти термінологію, якщо захоплення досить незвичне.

Ніколи не кажіть «ніколи»

Уникайте категоричних слів «завжди» та «ніколи». Звинуваченням «Ти ніколи мені нічого не кажеш» ви відкидаєте саму спробу розмови. А стверджуючи «Я завжди знаю, що для тебе краще», ви просто лукавите.

Крик - це не аргумент

Не думайте, що ваші аргументи, сказані підвищеним тоном, стануть вагомішими. Підліток сприйме це як ваш зрив та свою правоту: «Якщо мама кричить, значить, більше їй нічого не залишається». Повірте, сказане спокійним голосом «Я переживала за тебе» набагато зрозуміліше за крик «Я дві години не могла тобі додзвонитися!».

«- Як справи? - Нормально»

Пряме запитання - коротка, але не інформативна відповідь. Замість цього кажіть про те, що цікавить вас обох, слухайте відповіді, активно беріть участь у розмові, уточнюйте і перепитуйте. Побачивши вашу небайдужість, дитина сама перейде на теми, які її хвилюють.

Ніякої паніки

Не робіть поспішних висновків. Якщо ваш син каже, що зустрічається з кимось, то це ще не означає, що ви скоро станете дідусем. Якщо дочка каже, що хоче стати схожою на популярну співачку, то це не значить, що вона мріє про пластичні операції. У першому випадку може матися на увазі дозвіл продовжити час прогулянок, у другому - прохання записати на уроки гітари. Уточнюйте, що підліток мав на увазі.

Як би вам не було важко, не залишайте дитину у цьому складному періоді. Допоможіть та підтримайте!

ПОБАЖАННЯ БАТЬКАМ

Памятайте, що дитина - це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним.